- ТОП 20
- Компанії Києва
- Здоров'я у Києві
- Державні лікарні та поліклініки у Києві
- Київська міська клінічна лікарня №2
-
placeКиїв, Краківська, 13
Київська міська клінічна лікарня №2 надає широкий спектр медичних послуг для своїх клієнтіЦя лікарня спеціалізується на наданні як загальних, так і спеціалізованих медичних послуВона пропонує консультації лікарів різних спеціальностей, включаючи кардіологію, неврологію, гастроентерологію та інші. Клініка також забезпечує діагностичні послуги, такі як УЗД, рентген, ЕКГ та лабораторні дослідження. К ... Читати далі
Київська міська клінічна лікарня №2 надає широкий спектр медичних послуг для своїх клієнтіЦя лікарня спеціалізується на наданні як загальних, так і спеціалізованих медичних послуВона пропонує консультації лікарів різних спеціальностей, включаючи кардіологію, неврологію, гастроентерологію та інші. Клініка також забезпечує діагностичні послуги, такі як УЗД, рентген, ЕКГ та лабораторні дослідження. Крім того, вона має віділення екстреної медичної допомоги, яке працює цілодобово. Клієнти можуть отримати як планову, так і невідкладну медичну допомогу в цій лікарні. Київська міська клінічна лікарня №2 забезпечує високу якість медичного обслуговування та професійний підхід до кожного пацієнта.
Стислий огляд, сформований штучним інтелектом на основі останніх 50 відгуків про послуги компанії.
Переваваги:
- Висококваліфіковані та професійні лікарі;
- Уважне та чуйне ставлення медичного персоналу до пацієнтів;
- Швидка та ефективна медична допомога;
- Чистота та охайність у відділеннях лікарні;
- Доброзичливе ставлення до дітей;
- Доступність та якість обстежень і лікування;
- Детальні консультації та пояснення лікарів;
- Злагоджена робота медичного персоналу;
- Наявність ігрової кімнати для дітей.
Недоліки:
- Низька якість харчування;
- Проблеми з доступністю лікарів під час повітряних тривог;
- Недостатньо кваліфікований персонал у деяких відділеннях (зокрема, щодо взяття аналізів та встановлення катетерів);
- Неадекватне ставлення деяких працівників реєстратури.
Maryna Rebryk
Elena Chanakly
Андрей
Вита Ситало
Наведу конкретний приклад, який мене добив. У відділенні є пацієнти, які лежать у ВІП-палатах. До них персонал біжить стрімголов, виконує будь-які прохання, підлещується, приходить за першим покликом. А нас, звичайних хворих просто ігнорують. Одного разу покликали — і все ніхто не прийшов. А до тих, хто має ВІП-палати, прийшли всі, хто тільки міг. Це не просто несправедливо, це принизливо. Ти почуваєшся людиною другого гатунку. Лікарі теж не вражають: огляди формальні, на скарги реагують неохоче, а якщо щось просиш — дивляться як на порожнє місце. Я тут лікувалася не вперше, і ставлення лікарів з кожним разом все гірше. До одного місця – ось як до нас ставляться. Персонал будь-якого відділення поводиться так, ніби ми їм завдячуємо за те, що вони нас взагалі помітили.
Тепер про санітарію та чистоту. Формально прибирання тут проводиться щодня. Але що це за прибирання – загадка. На підлозі та в палатах спокійно можуть валятися чужі труси. І це не поодинокий випадок, це система. Коли я тільки заїжджала сюди цього разу, вже виявила за поличками використані паперові склянки, мабуть, від попередніх пацієнтів. Їх ніхто не викинув, не протер, навіть не помітив. Якщо заглянути за тумбочки, за ліжка, за будь-які поверхні, там можна знайти будь-що: пил, сміття, ті ж склянки. Забирають тільки те, що на увазі, а до деталей нікому немає діла.
А тепер найстрашніше — у нас тут були таргани. І були миші. Я не перебільшую. Живі миші у лікарняному відділенні — це вже не просто неохайність, це загроза здоров'ю. Таргани повзали палатами, миші, за словами інших пацієнтів, теж з'являлися. Персонал на це реагує як на норму, ніхто не викликає дезінсекції, не проводить серйозного прибирання. Паперові склянки, які валяються будь-де, — це просто вишенька на торті. Все разом: склянки, труси, таргани, миші – це повний кошмар.
Годують тут жахливо. Я вже писала про це, але повторюсь. Їжа несмачна, часто холодна, порції маленькі, вибір ніякий. Здається, що готують із найдешевших продуктів і без жодної турботи про те, що тут лежать хворі люди, яким потрібно нормально харчуватися. Я розумію, що це не ресторан, але елементарні норми смаку та свіжості ніхто не скасовував. Мені навіть ліньки було писати про це окремо, але якщо вже я складаю відгук — треба сказати і про їжу.
Зрештою: сюди повертатися зовсім не хочеться. Я лежала тут кілька разів, і якщо раніше можна було заплющити очі на якісь дрібниці, то зараз ситуація перейшла всі межі. Огидне ставлення до простих пацієнтів, брудні палати, чужі речі, що валяються, паперові склянки за полицями, таргани, миші, жахлива їжа. Лікарі та персонал бігають тільки за ВІП-палатами, а на інших їм начхати. До нас – до одного місця. Я настійно не рекомендую цю лікарню нікому, якщо ви не маєте ВІП-умов. І навіть якщо є — подумайте, що діється за гарними дверима. Лікарні терміново потрібна перевірка СЕС та перегляд ставлення до пацієнтів.
Tik
Наведу конкретний приклад, який мене добив. У відділенні є пацієнти, які лежать у ВІП-палатах. До них персонал біжить стрімголов, виконує будь-які прохання, підлещується, приходить за першим покликом. А нас, звичайних хворих просто ігнорують. Одного разу покликали — і все ніхто не прийшов. А до тих, хто має ВІП-палати, прийшли всі, хто тільки міг. Це не просто несправедливо, це принизливо. Ти почуваєшся людиною другого гатунку. Лікарі теж не вражають: огляди формальні, на скарги реагують неохоче, а якщо щось просиш — дивляться як на порожнє місце. Я тут лікувалася не вперше, і ставлення лікарів з кожним разом все гірше. До одного місця – ось як до нас ставляться. Персонал будь-якого відділення поводиться так, ніби ми їм завдячуємо за те, що вони нас взагалі помітили.
Тепер про санітарію та чистоту. Формально прибирання тут проводиться щодня. Але що це за прибирання – загадка. На підлозі та в палатах спокійно можуть валятися чужі труси. І це не поодинокий випадок, це система. Коли я тільки заїжджала сюди цього разу, вже виявила за поличками використані паперові склянки, мабуть, від попередніх пацієнтів. Їх ніхто не викинув, не протер, навіть не помітив. Якщо заглянути за тумбочки, за ліжка, за будь-які поверхні, там можна знайти будь-що: пил, сміття, ті ж склянки. Забирають тільки те, що на увазі, а до деталей нікому немає діла.
А тепер найстрашніше — у нас тут були таргани. І були миші. Я не перебільшую. Живі миші у лікарняному відділенні — це вже не просто неохайність, це загроза здоров'ю. Таргани повзали палатами, миші, за словами інших пацієнтів, теж з'являлися. Персонал на це реагує як на норму, ніхто не викликає дезінсекції, не проводить серйозного прибирання. Паперові склянки, які валяються будь-де, — це просто вишенька на торті. Все разом: склянки, труси, таргани, миші – це повний кошмар.
Годують тут жахливо. Я вже писала про це, але повторюсь. Їжа несмачна, часто холодна, порції маленькі, вибір ніякий. Здається, що готують із найдешевших продуктів і без жодної турботи про те, що тут лежать хворі люди, яким потрібно нормально харчуватися. Я розумію, що це не ресторан, але елементарні норми смаку та свіжості ніхто не скасовував. Мені навіть ліньки було писати про це окремо, але якщо вже я складаю відгук — треба сказати і про їжу.
Зрештою: сюди повертатися зовсім не хочеться. Я лежала тут кілька разів, і якщо раніше можна було заплющити очі на якісь дрібниці, то зараз ситуація перейшла всі межі. Огидне ставлення до простих пацієнтів, брудні палати, чужі речі, що валяються, паперові склянки за полицями, таргани, миші, жахлива їжа. Лікарі та персонал бігають тільки за ВІП-палатами, а на інших їм начхати. До нас – до одного місця. Я настійно не рекомендую цю лікарню нікому, якщо ви не маєте ВІП-умов. І навіть якщо є — подумайте, що діється за гарними дверима. Лікарні терміново потрібна перевірка СЕС та перегляд ставлення до пацієнтів.
Anastasiia Rudenko
Хочу поділитися досвідом візиту до дитячої лікарні на Алішера Навої. Ситуація була гостра: дитина (5 років) раптово почала сильно кульгати, скаржилася на біль у паху. Після консультації зі 103 (де поп... Показати повністю Контраст між байдужістю та справжнім покликанням
Хочу поділитися досвідом візиту до дитячої лікарні на Алішера Навої. Ситуація була гостра: дитина (5 років) раптово почала сильно кульгати, скаржилася на біль у паху. Після консультації зі 103 (де попередили про ризики від грижі до апендициту) ми вирішили не займати машину швидкої та приїхати самі.
Про негативне (5-й поверх: хірургія та ортопедія):
Ми прочекали 50 хвилин лише на те, щоб лікарі з’явилися на місці. Попри відсутність черги, і хірург, і ортопед відмовилися навіть провести первинний огляд. Аргумент — «випадок не ургентний, дитина ж стоїть». Більше того, мені дорікнули, що ми приїхали самостійно, а не на швидкій. Таке ставлення до дитини, яка плаче від болю і питає: «Мамо, мене тут не вилікують?», — це професійна деградація та відсутність елементарної людяності.
Про позитивне (ті, хто врятували ситуацію):
Коли я вже була в розпачі й готова була знову викликати 103 прямо в коридор лікарні, нас нарешті спрямували в травмпункт.
Величезна подяка лікарю-ортопеду з травматології. Він не шукав відмовок, а просто виконав свою роботу: оглянув дитину, заспокоїв мене, виключив патології та чітко встановив діагноз, пов'язаний із суглобом.
Дякую завідувачці відділення УЗД за оперативне підтвердження діагнозу.
Окрема вдячність кардіоревматологу. Попри неймовірну зайнятість (студенти, стаціонар, пацієнти), лікар знайшов час проконсультувати нас, побачивши стан дитини.
Висновок:
Ця лікарня тримається на таких Людях (з великої літери), як лікарі травмпункту та ревматологи. А «фахівцям» з 5-го поверху хочеться нагадати: медицина — це про допомогу, а не про формалізм. Ваша байдужість — це ваша карма. Батькам раджу бути наполегливими та шукати справжніх лікарів, які там, на щастя, є
Ольга Фалєєва
Хочу поділитися досвідом візиту до дитячої лікарні на Алішера Навої. Ситуація була гостра: дитина (5 років) раптово почала сильно кульгати, скаржилася на біль у паху. Після консультації зі 103 (де поп... Показати повністю Контраст між байдужістю та справжнім покликанням
Хочу поділитися досвідом візиту до дитячої лікарні на Алішера Навої. Ситуація була гостра: дитина (5 років) раптово почала сильно кульгати, скаржилася на біль у паху. Після консультації зі 103 (де попередили про ризики від грижі до апендициту) ми вирішили не займати машину швидкої та приїхати самі.
Про негативне (5-й поверх: хірургія та ортопедія):
Ми прочекали 50 хвилин лише на те, щоб лікарі з’явилися на місці. Попри відсутність черги, і хірург, і ортопед відмовилися навіть провести первинний огляд. Аргумент — «випадок не ургентний, дитина ж стоїть». Більше того, мені дорікнули, що ми приїхали самостійно, а не на швидкій. Таке ставлення до дитини, яка плаче від болю і питає: «Мамо, мене тут не вилікують?», — це професійна деградація та відсутність елементарної людяності.
Про позитивне (ті, хто врятували ситуацію):
Коли я вже була в розпачі й готова була знову викликати 103 прямо в коридор лікарні, нас нарешті спрямували в травмпункт.
Величезна подяка лікарю-ортопеду з травматології. Він не шукав відмовок, а просто виконав свою роботу: оглянув дитину, заспокоїв мене, виключив патології та чітко встановив діагноз, пов'язаний із суглобом.
Дякую завідувачці відділення УЗД за оперативне підтвердження діагнозу.
Окрема вдячність кардіоревматологу. Попри неймовірну зайнятість (студенти, стаціонар, пацієнти), лікар знайшов час проконсультувати нас, побачивши стан дитини.
Висновок:
Ця лікарня тримається на таких Людях (з великої літери), як лікарі травмпункту та ревматологи. А «фахівцям» з 5-го поверху хочеться нагадати: медицина — це про допомогу, а не про формалізм. Ваша байдужість — це ваша карма. Батькам раджу бути наполегливими та шукати справжніх лікарів, які там, на щастя, є
Nelli Bilous
Дарья Викторовна
Контакти Київська міська клінічна лікарня №2
від клієнтів
Посилання для входу надіслано на вказаний email
з умовами публічного договору
з умовами публічного договору
з умовами публічного договору
(044) 29 23 27 1
Дякуємо, ми перевіримо
Відгуки про Київська міська клінічна лікарня №2 (335)