Переглянути всі 2
done
Є резервне живлення
(050) 654 XX XX
-
placeКропивницький, вулиця Театральна, 4
Адреси
Це ваша компанія?
Оновіть інформацію про компанію, відповідайте на відгуки та інше
Це ваша компанія?
Відмінно
59 %
Добре
12 %
Непогано
6 %
Погано
24 %
Жахливо
0 %
Короткий зміст відгуків
Стислий огляд, сформований штучним інтелектом на основі останніх 50 відгуків про послуги компанії.
Переваги
- Талановиті актори, які віддано працюють та живуть роллю, а не просто читають текст, що приносить насолоду від перегляду вистав багатьом глядачам.
- Затишна атмосфера всередині театру та гарний зовнішній вигляд будівлі.
- Зручні сидіння у залі.
- Музичний супровід та гра оркестру на високому рівні.
Недоліки
- Деякі вистави не подобаються глядачам, зокрема через "перегравання" акторів та дешеві тканини костюмів.
- Незручні місця на балконі через колони, які загороджують перегляд.
- Обмеження на фотографування під час вистав та надмірні зауваження з цього приводу, що заважають відпочинку глядачів.
Богдан Філімонов
25 квітня 2026
4.0
Обслуговування
4.0
Ціна
4.0
Якість
4.0
Загальна оцінка
4.0
Гарний тестер тільки довго йти з центру міста
Богдан Філімонов
4.0
Обслуговування
4.0
Ціна
4.0
Якість
4.0
Загальна оцінка
4.0
вулиця Театральна, 4
25 квітня 2026
Гарний тестер тільки довго йти з центру міста
Андрей Носенко
18 лютого 2026
5.0
Обслуговування
5.0
Ціна
5.0
Якість
5.0
Загальна оцінка
5.0
Всією сімєю ходимо дивитися на вистави театру. Дуже талановиті актори, а голоси їх дуже виразні та приємні. Кожну мить переживаєш і той же час милуєшся грою цих молодих талановитих людей.
Андрей Носенко
5.0
Обслуговування
5.0
Ціна
5.0
Якість
5.0
Загальна оцінка
5.0
вулиця Театральна, 4
18 лютого 2026
Всією сімєю ходимо дивитися на вистави театру. Дуже талановиті актори, а голоси їх дуже виразні та приємні. Кожну мить переживаєш і той же час милуєшся грою цих молодих талановитих людей.
Игорь Курило
18 грудня 2025
5.0
Обслуговування
5.0
Ціна
5.0
Якість
5.0
Загальна оцінка
5.0
Як бути в Кропивницькому і не відвідати один із перших театрів України?
Саме тут починався український професійний театр.
У цих стінах звучали перші репліки трупи Кропивницького, Карпенка-Карого, Садовського.
Ті самі голоси, з яких виросла наша теат... Показати повністю Як бути в Кропивницькому і не відвідати один із перших театрів України?
Саме тут починався український професійний театр.
У цих стінах звучали перші репліки трупи Кропивницького, Карпенка-Карого, Садовського.
Ті самі голоси, з яких виросла наша театральна культура.
Без цього місця подорож по Кіровоградщині була б неповною.
Ми тут відчули:
• атмосферу справжньої сцени, з якої все почалося
• історію, що не на сторінках, а в повітрі
• місто, яке зберегло свій мистецький код, попри все
А ще: неймовірний зал, зручні сидіння, золото, що не кричить, а підкреслює стиль.
І момент, який хочеться зафіксувати назавжди — відкриття ложі бельетаж. Воно лишається з тобою
Саме тут починався український професійний театр.
У цих стінах звучали перші репліки трупи Кропивницького, Карпенка-Карого, Садовського.
Ті самі голоси, з яких виросла наша теат... Показати повністю Як бути в Кропивницькому і не відвідати один із перших театрів України?
Саме тут починався український професійний театр.
У цих стінах звучали перші репліки трупи Кропивницького, Карпенка-Карого, Садовського.
Ті самі голоси, з яких виросла наша театральна культура.
Без цього місця подорож по Кіровоградщині була б неповною.
Ми тут відчули:
• атмосферу справжньої сцени, з якої все почалося
• історію, що не на сторінках, а в повітрі
• місто, яке зберегло свій мистецький код, попри все
А ще: неймовірний зал, зручні сидіння, золото, що не кричить, а підкреслює стиль.
І момент, який хочеться зафіксувати назавжди — відкриття ложі бельетаж. Воно лишається з тобою
Игорь Курило
5.0
Обслуговування
5.0
Ціна
5.0
Якість
5.0
Загальна оцінка
5.0
вулиця Театральна, 4
18 грудня 2025
Як бути в Кропивницькому і не відвідати один із перших театрів України?
Саме тут починався український професійний театр.
У цих стінах звучали перші репліки трупи Кропивницького, Карпенка-Карого, Садовського.
Ті самі голоси, з яких виросла наша теат... Показати повністю Як бути в Кропивницькому і не відвідати один із перших театрів України?
Саме тут починався український професійний театр.
У цих стінах звучали перші репліки трупи Кропивницького, Карпенка-Карого, Садовського.
Ті самі голоси, з яких виросла наша театральна культура.
Без цього місця подорож по Кіровоградщині була б неповною.
Ми тут відчули:
• атмосферу справжньої сцени, з якої все почалося
• історію, що не на сторінках, а в повітрі
• місто, яке зберегло свій мистецький код, попри все
А ще: неймовірний зал, зручні сидіння, золото, що не кричить, а підкреслює стиль.
І момент, який хочеться зафіксувати назавжди — відкриття ложі бельетаж. Воно лишається з тобою
Саме тут починався український професійний театр.
У цих стінах звучали перші репліки трупи Кропивницького, Карпенка-Карого, Садовського.
Ті самі голоси, з яких виросла наша теат... Показати повністю Як бути в Кропивницькому і не відвідати один із перших театрів України?
Саме тут починався український професійний театр.
У цих стінах звучали перші репліки трупи Кропивницького, Карпенка-Карого, Садовського.
Ті самі голоси, з яких виросла наша театральна культура.
Без цього місця подорож по Кіровоградщині була б неповною.
Ми тут відчули:
• атмосферу справжньої сцени, з якої все почалося
• історію, що не на сторінках, а в повітрі
• місто, яке зберегло свій мистецький код, попри все
А ще: неймовірний зал, зручні сидіння, золото, що не кричить, а підкреслює стиль.
І момент, який хочеться зафіксувати назавжди — відкриття ложі бельетаж. Воно лишається з тобою
Vikdelf
18 грудня 2025
5.0
Обслуговування
5.0
Ціна
5.0
Якість
5.0
Загальна оцінка
5.0
Гра акторів театру неперевершена. Оновлена трупа з новим керівником постійно заслуговують на довгі овації. Завжди зал театру заповнений задоволеними глядачами. Талановиті актори, їх костюми, які до кожної вистави пошиті бездаганно. Все частіше і част...
Показати повністю
Гра акторів театру неперевершена. Оновлена трупа з новим керівником постійно заслуговують на довгі овації. Завжди зал театру заповнений задоволеними глядачами. Талановиті актори, їх костюми, які до кожної вистави пошиті бездаганно. Все частіше і частіше на сцені з'являються нові прем'єри. Низькій уклін усім працівникам театру за атмосферу, створену для глядачів.
Vikdelf
5.0
Обслуговування
5.0
Ціна
5.0
Якість
5.0
Загальна оцінка
5.0
вулиця Театральна, 4
18 грудня 2025
Гра акторів театру неперевершена. Оновлена трупа з новим керівником постійно заслуговують на довгі овації. Завжди зал театру заповнений задоволеними глядачами. Талановиті актори, їх костюми, які до кожної вистави пошиті бездаганно. Все частіше і част...
Показати повністю
Гра акторів театру неперевершена. Оновлена трупа з новим керівником постійно заслуговують на довгі овації. Завжди зал театру заповнений задоволеними глядачами. Талановиті актори, їх костюми, які до кожної вистави пошиті бездаганно. Все частіше і частіше на сцені з'являються нові прем'єри. Низькій уклін усім працівникам театру за атмосферу, створену для глядачів.
Tетяна Дрожевська
18 жовтня 2025
5.0
Обслуговування
5.0
Ціна
5.0
Якість
5.0
Загальна оцінка
5.0
Це перший професійний український театр. У Ф1882 році на сцені Єлисаветградського театру, нині імені Марка Кропивницького, відбулась перша вистава першого професійного українського театру. Ще його називали "театр корифеїв". Його засновник – письменн...
Показати повністю
Це перший професійний український театр. У Ф1882 році на сцені Єлисаветградського театру, нині імені Марка Кропивницького, відбулась перша вистава першого професійного українського театру. Ще його називали "театр корифеїв". Його засновник – письменник і драматург Марко Кропивницький – одна з ключових постатей української культури кінця ХІХ – початку ХХ століть. Своєю діяльністю він не лише сприяв творенню національного українського професійного театру, а й загалом суттєво вплинув на формування української ідентичності.
Корифеями називали провідних акторів у хорі давньогрецького театру. Вони промовляли від імені хору, коли тому доводилося брати участь у дії п’єси. Корифей здійснював контакт між акторами і хором, двома-трьома віршами проводив підсумок почутого монологу або повідомляв про вихід нового персонажа. З часом слово “корифей” набуло переносного значення – це провідна особа, світило в будь-якій галузі.
Назва ж театру пов’язана з книгою “Корифеи украинской сцены”, що була анонімно видана представниками київської інтелігенції у 1901 році. У ній Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Тобілевича та інших славетних акторів вперше називали “корифеями українського театру”.
1876 року російський імператор Олександр II підписав Емський указ про повну заборону українського письменства. Разом з Валуєвським циркуляром 1863 року він мав повністю витіснити нашу мову з культурної сфери. Згідно з його положеннями, були заборонені книжки українською, викладання у школах, концерти і театральні вистави. Але вже 1881 року пункт Емського указу про заборону українських п'єс переглядається – українці отримали можливість ставити вистави своєю мовою, хоча й з певними обмеженнями: виступи українською мали йти лише після того, як актори виступлять із тією самою програмою російською. Проте цей крок “легалізував” існування українського театру. Цим скористався Марко Кропивницький, завдяки якому вже з 10 січня 1882 року було поставлено п'єсу Шевченка “Назар Стодоля”. Проте художній керівник залишився незадоволений фаховим рівнем більшості своїх акторів: ролі в українських виставах виконують актори, що погано володіють мовою, їхня гра часом схожа на кривляння (патякання, за словами Марка Кропивницького). У таких виставах українці виглядають карикатурно. Подібні постановки радше дискредитують, ніж популяризують національну культуру, проте знайти актора зі знанням мови – величезна проблема, оскільки своїх театральних шкіл просто не було. Тож Марко Лукич в Єлисаветграді збирає трупу під назвою "Товариство акторів" – з цього моменту розпочався розквіт професійного театру в Україні. До його складу входили брати Тобілевичі (псевдоніми: Івана – Карпенко-Карий, Миколи – Садовський, Панаса – Саксаганський), Михайло Старицький, Єфросинія Зарницька, Марія Заньковецька та інші. Чому ж театр – "професійний"? Усі артисти, крім природних голосових даних, мали ще й професійну підготовку. Актори живо поєднували драму з комедією, музику з вокальними сценами і танцями. Таке поєднання на той час непоєднуваних речей (драми та комедії – з мюзиклами, танцями, хоровим співом) було сповнене національної автентики, а значить був неподібним до жодного з тогочасних театрів.
Першою виставою Театру корифеїв була п'єса «Наталка Полтавка» Івана Котляревського, яка відбулася 27 жовтня 1882 року у цьому театрі. У головній ролі Наталки дебютувала Марія Заньковецька.
Приміщення театру споруджено 1867 року на кошти інженера-полковника Г. В. Трамбицького і за 158 років пережило 11 реконструкцій. У 1949 році на другий поверх театру підіймалися вуличними сходами, які були з обох сторін будівлі. Реконструювали приміщення востаннє у 2012 році. У результаті великої кількості реконструкцій та перебудов театр втратив історичне значення і вже не є будівлею, яку треба зберігати як історичну пам’ятку. Тож у 2013 році з нього зняли пам'яткоохоронний знак.
Корифеями називали провідних акторів у хорі давньогрецького театру. Вони промовляли від імені хору, коли тому доводилося брати участь у дії п’єси. Корифей здійснював контакт між акторами і хором, двома-трьома віршами проводив підсумок почутого монологу або повідомляв про вихід нового персонажа. З часом слово “корифей” набуло переносного значення – це провідна особа, світило в будь-якій галузі.
Назва ж театру пов’язана з книгою “Корифеи украинской сцены”, що була анонімно видана представниками київської інтелігенції у 1901 році. У ній Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Тобілевича та інших славетних акторів вперше називали “корифеями українського театру”.
1876 року російський імператор Олександр II підписав Емський указ про повну заборону українського письменства. Разом з Валуєвським циркуляром 1863 року він мав повністю витіснити нашу мову з культурної сфери. Згідно з його положеннями, були заборонені книжки українською, викладання у школах, концерти і театральні вистави. Але вже 1881 року пункт Емського указу про заборону українських п'єс переглядається – українці отримали можливість ставити вистави своєю мовою, хоча й з певними обмеженнями: виступи українською мали йти лише після того, як актори виступлять із тією самою програмою російською. Проте цей крок “легалізував” існування українського театру. Цим скористався Марко Кропивницький, завдяки якому вже з 10 січня 1882 року було поставлено п'єсу Шевченка “Назар Стодоля”. Проте художній керівник залишився незадоволений фаховим рівнем більшості своїх акторів: ролі в українських виставах виконують актори, що погано володіють мовою, їхня гра часом схожа на кривляння (патякання, за словами Марка Кропивницького). У таких виставах українці виглядають карикатурно. Подібні постановки радше дискредитують, ніж популяризують національну культуру, проте знайти актора зі знанням мови – величезна проблема, оскільки своїх театральних шкіл просто не було. Тож Марко Лукич в Єлисаветграді збирає трупу під назвою "Товариство акторів" – з цього моменту розпочався розквіт професійного театру в Україні. До його складу входили брати Тобілевичі (псевдоніми: Івана – Карпенко-Карий, Миколи – Садовський, Панаса – Саксаганський), Михайло Старицький, Єфросинія Зарницька, Марія Заньковецька та інші. Чому ж театр – "професійний"? Усі артисти, крім природних голосових даних, мали ще й професійну підготовку. Актори живо поєднували драму з комедією, музику з вокальними сценами і танцями. Таке поєднання на той час непоєднуваних речей (драми та комедії – з мюзиклами, танцями, хоровим співом) було сповнене національної автентики, а значить був неподібним до жодного з тогочасних театрів.
Першою виставою Театру корифеїв була п'єса «Наталка Полтавка» Івана Котляревського, яка відбулася 27 жовтня 1882 року у цьому театрі. У головній ролі Наталки дебютувала Марія Заньковецька.
Приміщення театру споруджено 1867 року на кошти інженера-полковника Г. В. Трамбицького і за 158 років пережило 11 реконструкцій. У 1949 році на другий поверх театру підіймалися вуличними сходами, які були з обох сторін будівлі. Реконструювали приміщення востаннє у 2012 році. У результаті великої кількості реконструкцій та перебудов театр втратив історичне значення і вже не є будівлею, яку треба зберігати як історичну пам’ятку. Тож у 2013 році з нього зняли пам'яткоохоронний знак.
Tетяна Дрожевська
5.0
Обслуговування
5.0
Ціна
5.0
Якість
5.0
Загальна оцінка
5.0
вулиця Театральна, 4
18 жовтня 2025
Це перший професійний український театр. У Ф1882 році на сцені Єлисаветградського театру, нині імені Марка Кропивницького, відбулась перша вистава першого професійного українського театру. Ще його називали "театр корифеїв". Його засновник – письменн...
Показати повністю
Це перший професійний український театр. У Ф1882 році на сцені Єлисаветградського театру, нині імені Марка Кропивницького, відбулась перша вистава першого професійного українського театру. Ще його називали "театр корифеїв". Його засновник – письменник і драматург Марко Кропивницький – одна з ключових постатей української культури кінця ХІХ – початку ХХ століть. Своєю діяльністю він не лише сприяв творенню національного українського професійного театру, а й загалом суттєво вплинув на формування української ідентичності.
Корифеями називали провідних акторів у хорі давньогрецького театру. Вони промовляли від імені хору, коли тому доводилося брати участь у дії п’єси. Корифей здійснював контакт між акторами і хором, двома-трьома віршами проводив підсумок почутого монологу або повідомляв про вихід нового персонажа. З часом слово “корифей” набуло переносного значення – це провідна особа, світило в будь-якій галузі.
Назва ж театру пов’язана з книгою “Корифеи украинской сцены”, що була анонімно видана представниками київської інтелігенції у 1901 році. У ній Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Тобілевича та інших славетних акторів вперше називали “корифеями українського театру”.
1876 року російський імператор Олександр II підписав Емський указ про повну заборону українського письменства. Разом з Валуєвським циркуляром 1863 року він мав повністю витіснити нашу мову з культурної сфери. Згідно з його положеннями, були заборонені книжки українською, викладання у школах, концерти і театральні вистави. Але вже 1881 року пункт Емського указу про заборону українських п'єс переглядається – українці отримали можливість ставити вистави своєю мовою, хоча й з певними обмеженнями: виступи українською мали йти лише після того, як актори виступлять із тією самою програмою російською. Проте цей крок “легалізував” існування українського театру. Цим скористався Марко Кропивницький, завдяки якому вже з 10 січня 1882 року було поставлено п'єсу Шевченка “Назар Стодоля”. Проте художній керівник залишився незадоволений фаховим рівнем більшості своїх акторів: ролі в українських виставах виконують актори, що погано володіють мовою, їхня гра часом схожа на кривляння (патякання, за словами Марка Кропивницького). У таких виставах українці виглядають карикатурно. Подібні постановки радше дискредитують, ніж популяризують національну культуру, проте знайти актора зі знанням мови – величезна проблема, оскільки своїх театральних шкіл просто не було. Тож Марко Лукич в Єлисаветграді збирає трупу під назвою "Товариство акторів" – з цього моменту розпочався розквіт професійного театру в Україні. До його складу входили брати Тобілевичі (псевдоніми: Івана – Карпенко-Карий, Миколи – Садовський, Панаса – Саксаганський), Михайло Старицький, Єфросинія Зарницька, Марія Заньковецька та інші. Чому ж театр – "професійний"? Усі артисти, крім природних голосових даних, мали ще й професійну підготовку. Актори живо поєднували драму з комедією, музику з вокальними сценами і танцями. Таке поєднання на той час непоєднуваних речей (драми та комедії – з мюзиклами, танцями, хоровим співом) було сповнене національної автентики, а значить був неподібним до жодного з тогочасних театрів.
Першою виставою Театру корифеїв була п'єса «Наталка Полтавка» Івана Котляревського, яка відбулася 27 жовтня 1882 року у цьому театрі. У головній ролі Наталки дебютувала Марія Заньковецька.
Приміщення театру споруджено 1867 року на кошти інженера-полковника Г. В. Трамбицького і за 158 років пережило 11 реконструкцій. У 1949 році на другий поверх театру підіймалися вуличними сходами, які були з обох сторін будівлі. Реконструювали приміщення востаннє у 2012 році. У результаті великої кількості реконструкцій та перебудов театр втратив історичне значення і вже не є будівлею, яку треба зберігати як історичну пам’ятку. Тож у 2013 році з нього зняли пам'яткоохоронний знак.
Корифеями називали провідних акторів у хорі давньогрецького театру. Вони промовляли від імені хору, коли тому доводилося брати участь у дії п’єси. Корифей здійснював контакт між акторами і хором, двома-трьома віршами проводив підсумок почутого монологу або повідомляв про вихід нового персонажа. З часом слово “корифей” набуло переносного значення – це провідна особа, світило в будь-якій галузі.
Назва ж театру пов’язана з книгою “Корифеи украинской сцены”, що була анонімно видана представниками київської інтелігенції у 1901 році. У ній Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Тобілевича та інших славетних акторів вперше називали “корифеями українського театру”.
1876 року російський імператор Олександр II підписав Емський указ про повну заборону українського письменства. Разом з Валуєвським циркуляром 1863 року він мав повністю витіснити нашу мову з культурної сфери. Згідно з його положеннями, були заборонені книжки українською, викладання у школах, концерти і театральні вистави. Але вже 1881 року пункт Емського указу про заборону українських п'єс переглядається – українці отримали можливість ставити вистави своєю мовою, хоча й з певними обмеженнями: виступи українською мали йти лише після того, як актори виступлять із тією самою програмою російською. Проте цей крок “легалізував” існування українського театру. Цим скористався Марко Кропивницький, завдяки якому вже з 10 січня 1882 року було поставлено п'єсу Шевченка “Назар Стодоля”. Проте художній керівник залишився незадоволений фаховим рівнем більшості своїх акторів: ролі в українських виставах виконують актори, що погано володіють мовою, їхня гра часом схожа на кривляння (патякання, за словами Марка Кропивницького). У таких виставах українці виглядають карикатурно. Подібні постановки радше дискредитують, ніж популяризують національну культуру, проте знайти актора зі знанням мови – величезна проблема, оскільки своїх театральних шкіл просто не було. Тож Марко Лукич в Єлисаветграді збирає трупу під назвою "Товариство акторів" – з цього моменту розпочався розквіт професійного театру в Україні. До його складу входили брати Тобілевичі (псевдоніми: Івана – Карпенко-Карий, Миколи – Садовський, Панаса – Саксаганський), Михайло Старицький, Єфросинія Зарницька, Марія Заньковецька та інші. Чому ж театр – "професійний"? Усі артисти, крім природних голосових даних, мали ще й професійну підготовку. Актори живо поєднували драму з комедією, музику з вокальними сценами і танцями. Таке поєднання на той час непоєднуваних речей (драми та комедії – з мюзиклами, танцями, хоровим співом) було сповнене національної автентики, а значить був неподібним до жодного з тогочасних театрів.
Першою виставою Театру корифеїв була п'єса «Наталка Полтавка» Івана Котляревського, яка відбулася 27 жовтня 1882 року у цьому театрі. У головній ролі Наталки дебютувала Марія Заньковецька.
Приміщення театру споруджено 1867 року на кошти інженера-полковника Г. В. Трамбицького і за 158 років пережило 11 реконструкцій. У 1949 році на другий поверх театру підіймалися вуличними сходами, які були з обох сторін будівлі. Реконструювали приміщення востаннє у 2012 році. У результаті великої кількості реконструкцій та перебудов театр втратив історичне значення і вже не є будівлею, яку треба зберігати як історичну пам’ятку. Тож у 2013 році з нього зняли пам'яткоохоронний знак.
Ressdfg
18 жовтня 2025
4.0
Обслуговування
4.0
Ціна
4.0
Якість
4.0
Загальна оцінка
4.0
Дуже красиво та чисто! особливо всередині театру, єдине, що на балконі можна не вгадати з місцем, і велика колона загороджуватиме вам весь перегляд
Ressdfg
4.0
Обслуговування
4.0
Ціна
4.0
Якість
4.0
Загальна оцінка
4.0
вулиця Театральна, 4
18 жовтня 2025
Дуже красиво та чисто! особливо всередині театру, єдине, що на балконі можна не вгадати з місцем, і велика колона загороджуватиме вам весь перегляд
Olga Olga
18 серпня 2025
5.0
Обслуговування
5.0
Ціна
5.0
Якість
5.0
Загальна оцінка
5.0
Будівля яскрава і виглядає дуже історично! Репертуар не дивились, але ззовні ошатний вигляд!
Olga Olga
5.0
Обслуговування
5.0
Ціна
5.0
Якість
5.0
Загальна оцінка
5.0
вулиця Театральна, 4
18 серпня 2025
Будівля яскрава і виглядає дуже історично! Репертуар не дивились, але ззовні ошатний вигляд!
Lada Mara
18 серпня 2025
5.0
Обслуговування
5.0
Ціна
5.0
Якість
5.0
Загальна оцінка
5.0
Сама будівля дуже гарна.
Зроблений ремонт з відповідністю до акустичних вимог. Але, наскільки краще чи гірше, не можу дати експертну оцінку.
Виконують різноманітні вистави, як класичні, так і сучасні.
Один з небагатьох театрів, де працюють дійсно зах... Показати повністю Сама будівля дуже гарна.
Зроблений ремонт з відповідністю до акустичних вимог. Але, наскільки краще чи гірше, не можу дати експертну оцінку.
Виконують різноманітні вистави, як класичні, так і сучасні.
Один з небагатьох театрів, де працюють дійсно захоплені своєю працею люди. Тут на сцені не читають текст та роль, як, наприклад, в харківському драм.театрі, а живуть та дихають постановою. Він з небагатьох театрів, де приємно приходити на любу виставу і отримувати насолоду грою. Причому це стосується як старого складу, так і нових акторів.
Музичний супровід і гра оркестру теж на висоті.
Зроблений ремонт з відповідністю до акустичних вимог. Але, наскільки краще чи гірше, не можу дати експертну оцінку.
Виконують різноманітні вистави, як класичні, так і сучасні.
Один з небагатьох театрів, де працюють дійсно зах... Показати повністю Сама будівля дуже гарна.
Зроблений ремонт з відповідністю до акустичних вимог. Але, наскільки краще чи гірше, не можу дати експертну оцінку.
Виконують різноманітні вистави, як класичні, так і сучасні.
Один з небагатьох театрів, де працюють дійсно захоплені своєю працею люди. Тут на сцені не читають текст та роль, як, наприклад, в харківському драм.театрі, а живуть та дихають постановою. Він з небагатьох театрів, де приємно приходити на любу виставу і отримувати насолоду грою. Причому це стосується як старого складу, так і нових акторів.
Музичний супровід і гра оркестру теж на висоті.
Lada Mara
5.0
Обслуговування
5.0
Ціна
5.0
Якість
5.0
Загальна оцінка
5.0
вулиця Театральна, 4
18 серпня 2025
Сама будівля дуже гарна.
Зроблений ремонт з відповідністю до акустичних вимог. Але, наскільки краще чи гірше, не можу дати експертну оцінку.
Виконують різноманітні вистави, як класичні, так і сучасні.
Один з небагатьох театрів, де працюють дійсно зах... Показати повністю Сама будівля дуже гарна.
Зроблений ремонт з відповідністю до акустичних вимог. Але, наскільки краще чи гірше, не можу дати експертну оцінку.
Виконують різноманітні вистави, як класичні, так і сучасні.
Один з небагатьох театрів, де працюють дійсно захоплені своєю працею люди. Тут на сцені не читають текст та роль, як, наприклад, в харківському драм.театрі, а живуть та дихають постановою. Він з небагатьох театрів, де приємно приходити на любу виставу і отримувати насолоду грою. Причому це стосується як старого складу, так і нових акторів.
Музичний супровід і гра оркестру теж на висоті.
Зроблений ремонт з відповідністю до акустичних вимог. Але, наскільки краще чи гірше, не можу дати експертну оцінку.
Виконують різноманітні вистави, як класичні, так і сучасні.
Один з небагатьох театрів, де працюють дійсно зах... Показати повністю Сама будівля дуже гарна.
Зроблений ремонт з відповідністю до акустичних вимог. Але, наскільки краще чи гірше, не можу дати експертну оцінку.
Виконують різноманітні вистави, як класичні, так і сучасні.
Один з небагатьох театрів, де працюють дійсно захоплені своєю працею люди. Тут на сцені не читають текст та роль, як, наприклад, в харківському драм.театрі, а живуть та дихають постановою. Він з небагатьох театрів, де приємно приходити на любу виставу і отримувати насолоду грою. Причому це стосується як старого складу, так і нових акторів.
Музичний супровід і гра оркестру теж на висоті.
Вікторія Кулик
18 травня 2025
5.0
Обслуговування
5.0
Ціна
5.0
Якість
5.0
Загальна оцінка
5.0
Театр, як завжди вразив ! Справжнє свято !
"Лісова пісня" у Вашій постановці торкається всіх струн душі, зцілюе серце і будить розум.
Актори від Бога! А може справжні Боги Театру ?...
Леся Українка пишалася б вашою грою ! Та мені здалося, що то була... Показати повністю Театр, як завжди вразив ! Справжнє свято !
"Лісова пісня" у Вашій постановці торкається всіх струн душі, зцілюе серце і будить розум.
Актори від Бога! А може справжні Боги Театру ?...
Леся Українка пишалася б вашою грою ! Та мені здалося, що то була не гра... Справжнє життя, щирі почуття, неймовірні емоції !..
Щиро дякую Вам за чарівну казку в нашому житті !..
"Лісова пісня" у Вашій постановці торкається всіх струн душі, зцілюе серце і будить розум.
Актори від Бога! А може справжні Боги Театру ?...
Леся Українка пишалася б вашою грою ! Та мені здалося, що то була... Показати повністю Театр, як завжди вразив ! Справжнє свято !
"Лісова пісня" у Вашій постановці торкається всіх струн душі, зцілюе серце і будить розум.
Актори від Бога! А може справжні Боги Театру ?...
Леся Українка пишалася б вашою грою ! Та мені здалося, що то була не гра... Справжнє життя, щирі почуття, неймовірні емоції !..
Щиро дякую Вам за чарівну казку в нашому житті !..
Вікторія Кулик
5.0
Обслуговування
5.0
Ціна
5.0
Якість
5.0
Загальна оцінка
5.0
вулиця Театральна, 4
18 травня 2025
Театр, як завжди вразив ! Справжнє свято !
"Лісова пісня" у Вашій постановці торкається всіх струн душі, зцілюе серце і будить розум.
Актори від Бога! А може справжні Боги Театру ?...
Леся Українка пишалася б вашою грою ! Та мені здалося, що то була... Показати повністю Театр, як завжди вразив ! Справжнє свято !
"Лісова пісня" у Вашій постановці торкається всіх струн душі, зцілюе серце і будить розум.
Актори від Бога! А може справжні Боги Театру ?...
Леся Українка пишалася б вашою грою ! Та мені здалося, що то була не гра... Справжнє життя, щирі почуття, неймовірні емоції !..
Щиро дякую Вам за чарівну казку в нашому житті !..
"Лісова пісня" у Вашій постановці торкається всіх струн душі, зцілюе серце і будить розум.
Актори від Бога! А може справжні Боги Театру ?...
Леся Українка пишалася б вашою грою ! Та мені здалося, що то була... Показати повністю Театр, як завжди вразив ! Справжнє свято !
"Лісова пісня" у Вашій постановці торкається всіх струн душі, зцілюе серце і будить розум.
Актори від Бога! А може справжні Боги Театру ?...
Леся Українка пишалася б вашою грою ! Та мені здалося, що то була не гра... Справжнє життя, щирі почуття, неймовірні емоції !..
Щиро дякую Вам за чарівну казку в нашому житті !..
Аркадій Голованов
19 лютого 2023
2.7
Обслуговування
5.0
Ціна
2.0
Якість
1.0
Загальна оцінка
2.7
Після перегляду прем’єрної вистави «Ціна життя», зрозуміли, що театр з серйозним драматичним матеріалом не справляється. До постановки претензій нема. А от виконавці головних ролей здивували низьким рівнем акторської майст...
Показати повністю
Після перегляду прем’єрної вистави «Ціна життя», зрозуміли, що театр з серйозним драматичним матеріалом не справляється. До постановки претензій нема. А от виконавці головних ролей здивували низьким рівнем акторської майстерності. Мати - ніяка. З п’яти синів лише один - справжній актор.
2.7
Обслуговування
5.0
Ціна
2.0
Якість
1.0
Загальна оцінка
2.7
вулиця Театральна, 4
19 лютого 2023
Після перегляду прем’єрної вистави «Ціна життя», зрозуміли, що театр з серйозним драматичним матеріалом не справляється. До постановки претензій нема. А от виконавці головних ролей здивували низьким рівнем акторської майст...
Показати повністю
Після перегляду прем’єрної вистави «Ціна життя», зрозуміли, що театр з серйозним драматичним матеріалом не справляється. До постановки претензій нема. А от виконавці головних ролей здивували низьким рівнем акторської майстерності. Мати - ніяка. З п’яти синів лише один - справжній актор.
replay
Читати ще 7 відгуків
replay
Читати ще 7 відгуків
Шукають ще:
Контакти Театр ім, М. Кропивницького
Адреса:
вулиця Театральна, 4
Телефон:
Отримуйте більше дзвінків
від клієнтів
Як це працює?
від клієнтів
Якщо ви представник компанії - оберіть “Керувати сторінкою” для редагування інформації.
Якщо ви клієнт компанії - оберіть “Запропонувати зміни”
або
Якщо ви представник компанії - оберіть “Керувати сторінкою” для редагування інформації.
Будь ласка, підтвердіть за допомогою е-мейлу або телефону, який вказано для компанії на Топ20, що ви є представником компанії
Театр ім
check_circle
Посилання для входу надіслано на вказаний email
Вхід до ТОП20
Для підтвердження входу прийміть дзвінок і введіть код перевірки
При вході або реєстрації,я підтверджую згоду
з умовами публічного договору
з умовами публічного договору
Вхід до ТОП20
Увійти за номером телефона
або
При вході або реєстрації,я підтверджую згоду
з умовами публічного договору
з умовами публічного договору
Вхід до ТОП20
Код висланий на +38 (067) 112 33 44
Отримати новий код через 1:36
При вході або реєстрації,я підтверджую згоду
з умовами публічного договору
з умовами публічного договору
done
(050) 654 99 43
Дякуємо, ми перевіримо
done
(0522) 24 14 22
Дякуємо, ми перевіримо
Карта
Відгуки про Театр ім, М. Кропивницького (17)