Спасо-Преображенський кафедральний собор

Свято-Преображенський кафедральний собор має досить унікальну історію. По-перше, він не завжди називався Преображенським, а по-друге, не завжди займав те приміщення, де знаходиться тепер. На теперішнє місце, де раніше був домініканський монастир, його перенесли з околиць Вінниці. Чому саме у домініканський монастир був перенесений православний храм? – запитання цікаве. Справа в тому, що перші домініканські ченці з’явилися у нашому місті у 1630 році і перебували тут до 1830-х років. Тоді їхній монастир визнали таким, що “не відповідає своєму призначенню як за незначною кількістю ченців, так і за браком коштів на їх утримання”. Приміщення залишалися порожніми, і за рішенням київського, подільського та волинського генерал-губернатора від 19 листопада 1832 р. скасований домініканський монастир був переданий у відання православного духовенства. У цьому соборі таїнство хрещення та шлюбу приймав відомий письменник Михайло Коцюбинський. Часто його відвідував лікар Микола Пирогов, який проживав у п’яти верстах вiд Вiнницi. Наприкiнцi квiтня 1920 року до собору прибув Симон Петлюра, а згодом, 16 травня, православне духовенство приймало в соборі керiвника польської держави Юзефа Пiлсудського. Собор неодноразово був пограбований радянською владою, двічі закривався. У церковному приміщенні навіть містився спортзал. Нині тут діє недільна школа для дітей, проводяться традиційні бесіди для дорослих, примножується книжковий фонд бібліотеки церковною літературою. Архієрейський хор двічі був визнаний найкращим церковним хором в Україні, а також діють молодіжний і дитячий хори.