- ТОП 20
- Компании Харькова
- Досуг, развлечения в Харькове
- Кинотеатры, театры, филармонии в Харькове
- Театр им.М.Л.Кропивницкого
Смотреть все 2
(050) 654 XX XX
-
placeХарьков, Театральная, -
Адреса
Театр им. М.Л. Кропивницкого поражает разнообразием спектаклей: от классических драм до современных комедий.
Театр им. М.Л. Кропивницкого поражает разнообразием спектаклей: от классических драм до современных комедий.
Это ваша компания?
Обновите информацию о компании, отвечайте на отзывы и прочее
Это ваша компания?
Отлично
94 %
Хорошо
3 %
Неплохо
0 %
Плохо
0 %
Ужасно
3 %
Tетяна Дрожевська
13 октября 2025
5.0
Обслуживание
5.0
Цена
5.0
Качество
5.0
Общая оценка
5.0
Це перший професійний український театр. У Ф1882 році на сцені Єлисаветградського театру, нині імені Марка Кропивницького, відбулась перша вистава першого професійного українського театру. Ще його називали "театр корифеїв". Його засновник – письменн...
Показать полностью
Це перший професійний український театр. У Ф1882 році на сцені Єлисаветградського театру, нині імені Марка Кропивницького, відбулась перша вистава першого професійного українського театру. Ще його називали "театр корифеїв". Його засновник – письменник і драматург Марко Кропивницький – одна з ключових постатей української культури кінця ХІХ – початку ХХ століть. Своєю діяльністю він не лише сприяв творенню національного українського професійного театру, а й загалом суттєво вплинув на формування української ідентичності.
Корифеями називали провідних акторів у хорі давньогрецького театру. Вони промовляли від імені хору, коли тому доводилося брати участь у дії п’єси. Корифей здійснював контакт між акторами і хором, двома-трьома віршами проводив підсумок почутого монологу або повідомляв про вихід нового персонажа. З часом слово “корифей” набуло переносного значення – це провідна особа, світило в будь-якій галузі.
Назва ж театру пов’язана з книгою “Корифеи украинской сцены”, що була анонімно видана представниками київської інтелігенції у 1901 році. У ній Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Тобілевича та інших славетних акторів вперше називали “корифеями українського театру”.
1876 року російський імператор Олександр II підписав Емський указ про повну заборону українського письменства. Разом з Валуєвським циркуляром 1863 року він мав повністю витіснити нашу мову з культурної сфери. Згідно з його положеннями, були заборонені книжки українською, викладання у школах, концерти і театральні вистави. Але вже 1881 року пункт Емського указу про заборону українських п'єс переглядається – українці отримали можливість ставити вистави своєю мовою, хоча й з певними обмеженнями: виступи українською мали йти лише після того, як актори виступлять із тією самою програмою російською. Проте цей крок “легалізував” існування українського театру. Цим скористався Марко Кропивницький, завдяки якому вже з 10 січня 1882 року було поставлено п'єсу Шевченка “Назар Стодоля”. Проте художній керівник залишився незадоволений фаховим рівнем більшості своїх акторів: ролі в українських виставах виконують актори, що погано володіють мовою, їхня гра часом схожа на кривляння (патякання, за словами Марка Кропивницького). У таких виставах українці виглядають карикатурно. Подібні постановки радше дискредитують, ніж популяризують національну культуру, проте знайти актора зі знанням мови – величезна проблема, оскільки своїх театральних шкіл просто не було. Тож Марко Лукич в Єлисаветграді збирає трупу під назвою "Товариство акторів" – з цього моменту розпочався розквіт професійного театру в Україні. До його складу входили брати Тобілевичі (псевдоніми: Івана – Карпенко-Карий, Миколи – Садовський, Панаса – Саксаганський), Михайло Старицький, Єфросинія Зарницька, Марія Заньковецька та інші. Чому ж театр – "професійний"? Усі артисти, крім природних голосових даних, мали ще й професійну підготовку. Актори живо поєднували драму з комедією, музику з вокальними сценами і танцями. Таке поєднання на той час непоєднуваних речей (драми та комедії – з мюзиклами, танцями, хоровим співом) було сповнене національної автентики, а значить був неподібним до жодного з тогочасних театрів.
Першою виставою Театру корифеїв була п'єса «Наталка Полтавка» Івана Котляревського, яка відбулася 27 жовтня 1882 року у цьому театрі. У головній ролі Наталки дебютувала Марія Заньковецька.
Приміщення театру споруджено 1867 року на кошти інженера-полковника Г. В. Трамбицького і за 158 років пережило 11 реконструкцій. У 1949 році на другий поверх театру підіймалися вуличними сходами, які були з обох сторін будівлі. Реконструювали приміщення востаннє у 2012 році. У результаті великої кількості реконструкцій та перебудов театр втратив історичне значення і вже не є будівлею, яку треба зберігати як історичну пам’ятку. Тож у 2013 році з нього зняли пам'яткоохоронний знак.
Корифеями називали провідних акторів у хорі давньогрецького театру. Вони промовляли від імені хору, коли тому доводилося брати участь у дії п’єси. Корифей здійснював контакт між акторами і хором, двома-трьома віршами проводив підсумок почутого монологу або повідомляв про вихід нового персонажа. З часом слово “корифей” набуло переносного значення – це провідна особа, світило в будь-якій галузі.
Назва ж театру пов’язана з книгою “Корифеи украинской сцены”, що була анонімно видана представниками київської інтелігенції у 1901 році. У ній Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Тобілевича та інших славетних акторів вперше називали “корифеями українського театру”.
1876 року російський імператор Олександр II підписав Емський указ про повну заборону українського письменства. Разом з Валуєвським циркуляром 1863 року він мав повністю витіснити нашу мову з культурної сфери. Згідно з його положеннями, були заборонені книжки українською, викладання у школах, концерти і театральні вистави. Але вже 1881 року пункт Емського указу про заборону українських п'єс переглядається – українці отримали можливість ставити вистави своєю мовою, хоча й з певними обмеженнями: виступи українською мали йти лише після того, як актори виступлять із тією самою програмою російською. Проте цей крок “легалізував” існування українського театру. Цим скористався Марко Кропивницький, завдяки якому вже з 10 січня 1882 року було поставлено п'єсу Шевченка “Назар Стодоля”. Проте художній керівник залишився незадоволений фаховим рівнем більшості своїх акторів: ролі в українських виставах виконують актори, що погано володіють мовою, їхня гра часом схожа на кривляння (патякання, за словами Марка Кропивницького). У таких виставах українці виглядають карикатурно. Подібні постановки радше дискредитують, ніж популяризують національну культуру, проте знайти актора зі знанням мови – величезна проблема, оскільки своїх театральних шкіл просто не було. Тож Марко Лукич в Єлисаветграді збирає трупу під назвою "Товариство акторів" – з цього моменту розпочався розквіт професійного театру в Україні. До його складу входили брати Тобілевичі (псевдоніми: Івана – Карпенко-Карий, Миколи – Садовський, Панаса – Саксаганський), Михайло Старицький, Єфросинія Зарницька, Марія Заньковецька та інші. Чому ж театр – "професійний"? Усі артисти, крім природних голосових даних, мали ще й професійну підготовку. Актори живо поєднували драму з комедією, музику з вокальними сценами і танцями. Таке поєднання на той час непоєднуваних речей (драми та комедії – з мюзиклами, танцями, хоровим співом) було сповнене національної автентики, а значить був неподібним до жодного з тогочасних театрів.
Першою виставою Театру корифеїв була п'єса «Наталка Полтавка» Івана Котляревського, яка відбулася 27 жовтня 1882 року у цьому театрі. У головній ролі Наталки дебютувала Марія Заньковецька.
Приміщення театру споруджено 1867 року на кошти інженера-полковника Г. В. Трамбицького і за 158 років пережило 11 реконструкцій. У 1949 році на другий поверх театру підіймалися вуличними сходами, які були з обох сторін будівлі. Реконструювали приміщення востаннє у 2012 році. У результаті великої кількості реконструкцій та перебудов театр втратив історичне значення і вже не є будівлею, яку треба зберігати як історичну пам’ятку. Тож у 2013 році з нього зняли пам'яткоохоронний знак.
Tетяна Дрожевська
5.0
Обслуживание
5.0
Цена
5.0
Качество
5.0
Общая оценка
5.0
Театральная, -
13 октября 2025
Це перший професійний український театр. У Ф1882 році на сцені Єлисаветградського театру, нині імені Марка Кропивницького, відбулась перша вистава першого професійного українського театру. Ще його називали "театр корифеїв". Його засновник – письменн...
Показать полностью
Це перший професійний український театр. У Ф1882 році на сцені Єлисаветградського театру, нині імені Марка Кропивницького, відбулась перша вистава першого професійного українського театру. Ще його називали "театр корифеїв". Його засновник – письменник і драматург Марко Кропивницький – одна з ключових постатей української культури кінця ХІХ – початку ХХ століть. Своєю діяльністю він не лише сприяв творенню національного українського професійного театру, а й загалом суттєво вплинув на формування української ідентичності.
Корифеями називали провідних акторів у хорі давньогрецького театру. Вони промовляли від імені хору, коли тому доводилося брати участь у дії п’єси. Корифей здійснював контакт між акторами і хором, двома-трьома віршами проводив підсумок почутого монологу або повідомляв про вихід нового персонажа. З часом слово “корифей” набуло переносного значення – це провідна особа, світило в будь-якій галузі.
Назва ж театру пов’язана з книгою “Корифеи украинской сцены”, що була анонімно видана представниками київської інтелігенції у 1901 році. У ній Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Тобілевича та інших славетних акторів вперше називали “корифеями українського театру”.
1876 року російський імператор Олександр II підписав Емський указ про повну заборону українського письменства. Разом з Валуєвським циркуляром 1863 року він мав повністю витіснити нашу мову з культурної сфери. Згідно з його положеннями, були заборонені книжки українською, викладання у школах, концерти і театральні вистави. Але вже 1881 року пункт Емського указу про заборону українських п'єс переглядається – українці отримали можливість ставити вистави своєю мовою, хоча й з певними обмеженнями: виступи українською мали йти лише після того, як актори виступлять із тією самою програмою російською. Проте цей крок “легалізував” існування українського театру. Цим скористався Марко Кропивницький, завдяки якому вже з 10 січня 1882 року було поставлено п'єсу Шевченка “Назар Стодоля”. Проте художній керівник залишився незадоволений фаховим рівнем більшості своїх акторів: ролі в українських виставах виконують актори, що погано володіють мовою, їхня гра часом схожа на кривляння (патякання, за словами Марка Кропивницького). У таких виставах українці виглядають карикатурно. Подібні постановки радше дискредитують, ніж популяризують національну культуру, проте знайти актора зі знанням мови – величезна проблема, оскільки своїх театральних шкіл просто не було. Тож Марко Лукич в Єлисаветграді збирає трупу під назвою "Товариство акторів" – з цього моменту розпочався розквіт професійного театру в Україні. До його складу входили брати Тобілевичі (псевдоніми: Івана – Карпенко-Карий, Миколи – Садовський, Панаса – Саксаганський), Михайло Старицький, Єфросинія Зарницька, Марія Заньковецька та інші. Чому ж театр – "професійний"? Усі артисти, крім природних голосових даних, мали ще й професійну підготовку. Актори живо поєднували драму з комедією, музику з вокальними сценами і танцями. Таке поєднання на той час непоєднуваних речей (драми та комедії – з мюзиклами, танцями, хоровим співом) було сповнене національної автентики, а значить був неподібним до жодного з тогочасних театрів.
Першою виставою Театру корифеїв була п'єса «Наталка Полтавка» Івана Котляревського, яка відбулася 27 жовтня 1882 року у цьому театрі. У головній ролі Наталки дебютувала Марія Заньковецька.
Приміщення театру споруджено 1867 року на кошти інженера-полковника Г. В. Трамбицького і за 158 років пережило 11 реконструкцій. У 1949 році на другий поверх театру підіймалися вуличними сходами, які були з обох сторін будівлі. Реконструювали приміщення востаннє у 2012 році. У результаті великої кількості реконструкцій та перебудов театр втратив історичне значення і вже не є будівлею, яку треба зберігати як історичну пам’ятку. Тож у 2013 році з нього зняли пам'яткоохоронний знак.
Корифеями називали провідних акторів у хорі давньогрецького театру. Вони промовляли від імені хору, коли тому доводилося брати участь у дії п’єси. Корифей здійснював контакт між акторами і хором, двома-трьома віршами проводив підсумок почутого монологу або повідомляв про вихід нового персонажа. З часом слово “корифей” набуло переносного значення – це провідна особа, світило в будь-якій галузі.
Назва ж театру пов’язана з книгою “Корифеи украинской сцены”, що була анонімно видана представниками київської інтелігенції у 1901 році. У ній Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Тобілевича та інших славетних акторів вперше називали “корифеями українського театру”.
1876 року російський імператор Олександр II підписав Емський указ про повну заборону українського письменства. Разом з Валуєвським циркуляром 1863 року він мав повністю витіснити нашу мову з культурної сфери. Згідно з його положеннями, були заборонені книжки українською, викладання у школах, концерти і театральні вистави. Але вже 1881 року пункт Емського указу про заборону українських п'єс переглядається – українці отримали можливість ставити вистави своєю мовою, хоча й з певними обмеженнями: виступи українською мали йти лише після того, як актори виступлять із тією самою програмою російською. Проте цей крок “легалізував” існування українського театру. Цим скористався Марко Кропивницький, завдяки якому вже з 10 січня 1882 року було поставлено п'єсу Шевченка “Назар Стодоля”. Проте художній керівник залишився незадоволений фаховим рівнем більшості своїх акторів: ролі в українських виставах виконують актори, що погано володіють мовою, їхня гра часом схожа на кривляння (патякання, за словами Марка Кропивницького). У таких виставах українці виглядають карикатурно. Подібні постановки радше дискредитують, ніж популяризують національну культуру, проте знайти актора зі знанням мови – величезна проблема, оскільки своїх театральних шкіл просто не було. Тож Марко Лукич в Єлисаветграді збирає трупу під назвою "Товариство акторів" – з цього моменту розпочався розквіт професійного театру в Україні. До його складу входили брати Тобілевичі (псевдоніми: Івана – Карпенко-Карий, Миколи – Садовський, Панаса – Саксаганський), Михайло Старицький, Єфросинія Зарницька, Марія Заньковецька та інші. Чому ж театр – "професійний"? Усі артисти, крім природних голосових даних, мали ще й професійну підготовку. Актори живо поєднували драму з комедією, музику з вокальними сценами і танцями. Таке поєднання на той час непоєднуваних речей (драми та комедії – з мюзиклами, танцями, хоровим співом) було сповнене національної автентики, а значить був неподібним до жодного з тогочасних театрів.
Першою виставою Театру корифеїв була п'єса «Наталка Полтавка» Івана Котляревського, яка відбулася 27 жовтня 1882 року у цьому театрі. У головній ролі Наталки дебютувала Марія Заньковецька.
Приміщення театру споруджено 1867 року на кошти інженера-полковника Г. В. Трамбицького і за 158 років пережило 11 реконструкцій. У 1949 році на другий поверх театру підіймалися вуличними сходами, які були з обох сторін будівлі. Реконструювали приміщення востаннє у 2012 році. У результаті великої кількості реконструкцій та перебудов театр втратив історичне значення і вже не є будівлею, яку треба зберігати як історичну пам’ятку. Тож у 2013 році з нього зняли пам'яткоохоронний знак.
Ressdfg
11 октября 2025
4.0
Обслуживание
4.0
Цена
4.0
Качество
4.0
Общая оценка
4.0
Дуже красиво та чисто! особливо всередині театру, єдине, що на балконі можна не вгадати з місцем, і велика колона загороджуватиме вам весь перегляд
Ressdfg
4.0
Обслуживание
4.0
Цена
4.0
Качество
4.0
Общая оценка
4.0
Театральная, -
11 октября 2025
Дуже красиво та чисто! особливо всередині театру, єдине, що на балконі можна не вгадати з місцем, і велика колона загороджуватиме вам весь перегляд
Olga Olga
16 августа 2025
5.0
Обслуживание
5.0
Цена
5.0
Качество
5.0
Общая оценка
5.0
Будівля яскрава і виглядає дуже історично! Репертуар не дивились, але ззовні ошатний вигляд!
Olga Olga
5.0
Обслуживание
5.0
Цена
5.0
Качество
5.0
Общая оценка
5.0
Театральная, -
16 августа 2025
Будівля яскрава і виглядає дуже історично! Репертуар не дивились, але ззовні ошатний вигляд!
Вікторія Кулик
12 мая 2025
5.0
Обслуживание
5.0
Цена
5.0
Качество
5.0
Общая оценка
5.0
Театр, як завжди вразив ! Справжнє свято !
"Лісова пісня" у Вашій постановці торкається всіх струн душі, зцілюе серце і будить розум.
Актори від Бога! А може справжні Боги Театру ?...
Леся Українка пишалася б вашою грою ! Та мені здалося, що то була... Показать полностью Театр, як завжди вразив ! Справжнє свято !
"Лісова пісня" у Вашій постановці торкається всіх струн душі, зцілюе серце і будить розум.
Актори від Бога! А може справжні Боги Театру ?...
Леся Українка пишалася б вашою грою ! Та мені здалося, що то була не гра... Справжнє життя, щирі почуття, неймовірні емоції !..
Щиро дякую Вам за чарівну казку в нашому житті !..
"Лісова пісня" у Вашій постановці торкається всіх струн душі, зцілюе серце і будить розум.
Актори від Бога! А може справжні Боги Театру ?...
Леся Українка пишалася б вашою грою ! Та мені здалося, що то була... Показать полностью Театр, як завжди вразив ! Справжнє свято !
"Лісова пісня" у Вашій постановці торкається всіх струн душі, зцілюе серце і будить розум.
Актори від Бога! А може справжні Боги Театру ?...
Леся Українка пишалася б вашою грою ! Та мені здалося, що то була не гра... Справжнє життя, щирі почуття, неймовірні емоції !..
Щиро дякую Вам за чарівну казку в нашому житті !..
Вікторія Кулик
5.0
Обслуживание
5.0
Цена
5.0
Качество
5.0
Общая оценка
5.0
Театральная, -
12 мая 2025
Театр, як завжди вразив ! Справжнє свято !
"Лісова пісня" у Вашій постановці торкається всіх струн душі, зцілюе серце і будить розум.
Актори від Бога! А може справжні Боги Театру ?...
Леся Українка пишалася б вашою грою ! Та мені здалося, що то була... Показать полностью Театр, як завжди вразив ! Справжнє свято !
"Лісова пісня" у Вашій постановці торкається всіх струн душі, зцілюе серце і будить розум.
Актори від Бога! А може справжні Боги Театру ?...
Леся Українка пишалася б вашою грою ! Та мені здалося, що то була не гра... Справжнє життя, щирі почуття, неймовірні емоції !..
Щиро дякую Вам за чарівну казку в нашому житті !..
"Лісова пісня" у Вашій постановці торкається всіх струн душі, зцілюе серце і будить розум.
Актори від Бога! А може справжні Боги Театру ?...
Леся Українка пишалася б вашою грою ! Та мені здалося, що то була... Показать полностью Театр, як завжди вразив ! Справжнє свято !
"Лісова пісня" у Вашій постановці торкається всіх струн душі, зцілюе серце і будить розум.
Актори від Бога! А може справжні Боги Театру ?...
Леся Українка пишалася б вашою грою ! Та мені здалося, що то була не гра... Справжнє життя, щирі почуття, неймовірні емоції !..
Щиро дякую Вам за чарівну казку в нашому житті !..
Lada Mara
15 апреля 2025
5.0
Обслуживание
5.0
Цена
5.0
Качество
5.0
Общая оценка
5.0
Сама будівля дуже гарна.
Зроблений ремонт з відповідністю до акустичних вимог. Але, наскільки краще чи гірше, не можу дати експертну оцінку.
Виконують різноманітні вистави, як класичні, так і сучасні.
Одни з небагатьох театрів, де працюють дійсно зах... Показать полностью Сама будівля дуже гарна.
Зроблений ремонт з відповідністю до акустичних вимог. Але, наскільки краще чи гірше, не можу дати експертну оцінку.
Виконують різноманітні вистави, як класичні, так і сучасні.
Одни з небагатьох театрів, де працюють дійсно захоплені свєю працею люди. Тут на сцені не читають текст та роль, як, наприклад, в харківському драм.театрі, а живуть та дихають постановою. Один з небагатьох театрів, де приємно приходити на любу виставу і отримувати насолоду грою. Причому це стосується як старого складу, так і нових акторів.
Музичний супровід і гра оркестру теж на висоті.
Зроблений ремонт з відповідністю до акустичних вимог. Але, наскільки краще чи гірше, не можу дати експертну оцінку.
Виконують різноманітні вистави, як класичні, так і сучасні.
Одни з небагатьох театрів, де працюють дійсно зах... Показать полностью Сама будівля дуже гарна.
Зроблений ремонт з відповідністю до акустичних вимог. Але, наскільки краще чи гірше, не можу дати експертну оцінку.
Виконують різноманітні вистави, як класичні, так і сучасні.
Одни з небагатьох театрів, де працюють дійсно захоплені свєю працею люди. Тут на сцені не читають текст та роль, як, наприклад, в харківському драм.театрі, а живуть та дихають постановою. Один з небагатьох театрів, де приємно приходити на любу виставу і отримувати насолоду грою. Причому це стосується як старого складу, так і нових акторів.
Музичний супровід і гра оркестру теж на висоті.
Lada Mara
5.0
Обслуживание
5.0
Цена
5.0
Качество
5.0
Общая оценка
5.0
Театральная, -
15 апреля 2025
Сама будівля дуже гарна.
Зроблений ремонт з відповідністю до акустичних вимог. Але, наскільки краще чи гірше, не можу дати експертну оцінку.
Виконують різноманітні вистави, як класичні, так і сучасні.
Одни з небагатьох театрів, де працюють дійсно зах... Показать полностью Сама будівля дуже гарна.
Зроблений ремонт з відповідністю до акустичних вимог. Але, наскільки краще чи гірше, не можу дати експертну оцінку.
Виконують різноманітні вистави, як класичні, так і сучасні.
Одни з небагатьох театрів, де працюють дійсно захоплені свєю працею люди. Тут на сцені не читають текст та роль, як, наприклад, в харківському драм.театрі, а живуть та дихають постановою. Один з небагатьох театрів, де приємно приходити на любу виставу і отримувати насолоду грою. Причому це стосується як старого складу, так і нових акторів.
Музичний супровід і гра оркестру теж на висоті.
Зроблений ремонт з відповідністю до акустичних вимог. Але, наскільки краще чи гірше, не можу дати експертну оцінку.
Виконують різноманітні вистави, як класичні, так і сучасні.
Одни з небагатьох театрів, де працюють дійсно зах... Показать полностью Сама будівля дуже гарна.
Зроблений ремонт з відповідністю до акустичних вимог. Але, наскільки краще чи гірше, не можу дати експертну оцінку.
Виконують різноманітні вистави, як класичні, так і сучасні.
Одни з небагатьох театрів, де працюють дійсно захоплені свєю працею люди. Тут на сцені не читають текст та роль, як, наприклад, в харківському драм.театрі, а живуть та дихають постановою. Один з небагатьох театрів, де приємно приходити на любу виставу і отримувати насолоду грою. Причому це стосується як старого складу, так і нових акторів.
Музичний супровід і гра оркестру теж на висоті.
Ірина Позняк
15 апреля 2025
5.0
Обслуживание
5.0
Цена
5.0
Качество
5.0
Общая оценка
5.0
Найкращий театр України із найцікавішими виставами. Не кожен столичний театр зможе похизуватися такого рівня креативністю вистав та професійності акторів.
Ірина Позняк
5.0
Обслуживание
5.0
Цена
5.0
Качество
5.0
Общая оценка
5.0
Театральная, -
15 апреля 2025
Найкращий театр України із найцікавішими виставами. Не кожен столичний театр зможе похизуватися такого рівня креативністю вистав та професійності акторів.
Olga Davydova
07 января 2025
1.0
Обслуживание
1.0
Цена
1.0
Качество
1.0
Общая оценка
1.0
Чекали знайомих із квитками, адміністратор не дозволила зачекати на них всередині на дивані, а змусила вийти на двір
Olga Davydova
1.0
Обслуживание
1.0
Цена
1.0
Качество
1.0
Общая оценка
1.0
Театральная, -
07 января 2025
Чекали знайомих із квитками, адміністратор не дозволила зачекати на них всередині на дивані, а змусила вийти на двір
Рома Человек
14 декабря 2024
5.0
Обслуживание
5.0
Цена
5.0
Качество
5.0
Общая оценка
5.0
Хто не був , варто відвідати ... Вперше тут побував - лише позитивні враження .
Рома Человек
5.0
Обслуживание
5.0
Цена
5.0
Качество
5.0
Общая оценка
5.0
Театральная, -
14 декабря 2024
Хто не був , варто відвідати ... Вперше тут побував - лише позитивні враження .
Юлія Білодід
22 октября 2024
5.0
Обслуживание
5.0
Цена
5.0
Качество
5.0
Общая оценка
5.0
Дуже сподобалась вистава «Обережно жінки» і сам театр у чудовому стані
Юлія Білодід
5.0
Обслуживание
5.0
Цена
5.0
Качество
5.0
Общая оценка
5.0
Театральная, -
22 октября 2024
Дуже сподобалась вистава «Обережно жінки» і сам театр у чудовому стані
Armine Serobian
22 июня 2024
5.0
Обслуживание
5.0
Цена
5.0
Качество
5.0
Общая оценка
5.0
Мабуть особливість нашого міста і після ремонту особливо. Ви можете зустріти в багатьох закладах театр - як символ міста і на магнітах і навіть на цукорочка в деяких кав'ярнях - що дуже мило.
Театр дуже гарний як зовні так і всередині, завжди любила... Показать полностью Мабуть особливість нашого міста і після ремонту особливо. Ви можете зустріти в багатьох закладах театр - як символ міста і на магнітах і навіть на цукорочка в деяких кав'ярнях - що дуже мило.
Театр дуже гарний як зовні так і всередині, завжди любила сюди приходити як у шкільні роки так і після того, як з друзями приходили на ті чи інші уявлення приїжджих театрів.
Театр дуже гарний як зовні так і всередині, завжди любила... Показать полностью Мабуть особливість нашого міста і після ремонту особливо. Ви можете зустріти в багатьох закладах театр - як символ міста і на магнітах і навіть на цукорочка в деяких кав'ярнях - що дуже мило.
Театр дуже гарний як зовні так і всередині, завжди любила сюди приходити як у шкільні роки так і після того, як з друзями приходили на ті чи інші уявлення приїжджих театрів.
Armine Serobian
5.0
Обслуживание
5.0
Цена
5.0
Качество
5.0
Общая оценка
5.0
Театральная, -
22 июня 2024
Мабуть особливість нашого міста і після ремонту особливо. Ви можете зустріти в багатьох закладах театр - як символ міста і на магнітах і навіть на цукорочка в деяких кав'ярнях - що дуже мило.
Театр дуже гарний як зовні так і всередині, завжди любила... Показать полностью Мабуть особливість нашого міста і після ремонту особливо. Ви можете зустріти в багатьох закладах театр - як символ міста і на магнітах і навіть на цукорочка в деяких кав'ярнях - що дуже мило.
Театр дуже гарний як зовні так і всередині, завжди любила сюди приходити як у шкільні роки так і після того, як з друзями приходили на ті чи інші уявлення приїжджих театрів.
Театр дуже гарний як зовні так і всередині, завжди любила... Показать полностью Мабуть особливість нашого міста і після ремонту особливо. Ви можете зустріти в багатьох закладах театр - як символ міста і на магнітах і навіть на цукорочка в деяких кав'ярнях - що дуже мило.
Театр дуже гарний як зовні так і всередині, завжди любила сюди приходити як у шкільні роки так і після того, як з друзями приходили на ті чи інші уявлення приїжджих театрів.
replay
Читать еще 85 отзывов
replay
Читать еще 85 отзывов
Ищут еще:
Контакты Театр им.М.Л.Кропивницкого
Адрес:
Театральная, -
Телефон:
Получайте больше звонков
от клиентов
Как это работает?
от клиентов
Если вы являетесь представителем компании - выберите “Управлять страницей” для редактирования информации.
Если вы клиент компании – выберите “Предложить изменения”
или
Если вы являетесь представителем компании - выберите “Управлять страницей” для редактирования информации.
Пожалуйста, подтвердите с помощью е-мейла или телефона, указанного для компании на Топ20, что вы являетесь представителем компании
Театр им.М.Л.Кропивницкого
check_circle
Ссылка для входа отправлена на указанный email
Вход в ТОП20
Для подтверждения входа примите звонок и введите код проверки
При вході або реєстрації,я підтверджую згоду
з умовами публічного договору
з умовами публічного договору
Вхід до ТОП20
Увійти за номером телефона
або
При вході або реєстрації,я підтверджую згоду
з умовами публічного договору
з умовами публічного договору
Вхід до ТОП20
Код висланий на +38 (067) 112 33 44
Отримати новий код через 1:36
При вході або реєстрації,я підтверджую згоду
з умовами публічного договору
з умовами публічного договору
done
(050) 654 99 43
Спасибо, мы проверим
Карта
Отзывы о Театр им.М.Л.Кропивницкого (95)